Все жанры Все авторы
Жага до життя: Золотий жук, Останній листок, Дари волхвів, Зоряний хлопчик, Чарівна крамниця - Эдгар Аллан По, Герберт Велз

Жага до життя: Золотий жук, Останній листок, Дари волхвів, Зоряний хлопчик, Чарівна крамниця

Страниц

65

Год

2020

Ця збірка оповідань — справжній кладезь світової літератури, що мріють вивчати в школах по всьому світу. Всі оповідання, що увійшли до цього збірника, стали справжніми шедеврами своєї доби і залишаються незабутніми для читачів усіх поколінь.

У цій збірці можна знайти твори таких видатних американських письменників як Джек Лондон, Едґар Алан По та О. Генрі, а також історію відомого ірландського письменника Оскара Вайлда та англійського Герберта Велза.

«Жага до життя» — це захоплююче оповідання про боротьбу головного героя зі своїми страхами і внутрішніми демонами. Його випробування викликали екстремальні ситуації, але він зміг перебороти все, завдяки своїй волі і гідності.

«Золотий жук» — це детективна історія, повна загадок і таємниць. Головний герой охоче відправляється на пошуки скарбу, ключ до якого зашифровано. Це одне з перших оповідань, де зустрічається криптографія, що робить його особливим у своєму роді.

«Останній листок» та «Дари волхвів» — це ліричні твори, що розповідають про самопожертву і доброту людей, які здатні пережити будь-які труднощі. Вони навчають нас тому, що доброта може перемогти будь-яку трагедію.

«Зоряний хлопчик» — це фантастична історія про зустріч з інопланетною цивілізацією, що стала однією з перших в своєму роді. В цьому оповіданні виявлено різницю між безсердечною науковою цивілізацією і емоційно доброю людською цивілізацією.

«Чарівна крамниця» — викликає чарівну атмосферу та вчить маленьких читачів мріяти і бути чуйними, терплячими та добрими. Батько і син відвідують цю крамницю і отримують незвичайні подарунки для Джипа, що надає їм магічні сили.

Весь зміст цієї неперевершеної збірки охоплює читача своєю унікальністю і глибиною. Твори цих талановитих авторів принесуть вам незабутні враження і поглиблять вашу любов до літератури.

Читать бесплатно онлайн Жага до життя: Золотий жук, Останній листок, Дари волхвів, Зоряний хлопчик, Чарівна крамниця - Эдгар Аллан По, Герберт Велз

Джек Лондон

Жага до життя

Не все безжальний часу плин забрав,
Життя минуло не без сліду.
Хай пархом стане той, що грав —
Жага життя лишиться заповітом.

Двоє подорожніх йшли, важко кульгаючи, схилом пагорба. Один з них, що йшов попереду, затнувся об каміння і мало не впав. Рухалися вони повільно, втомлені і слабкі, і напружені їхні обличчя були позначені виразом тієї покірності, яка є наслідком довгих страждань і поневірянь. За плечима мали важкі мішки. Наголовні ремені, закріплені на лобі, притримували ношу на шиї. Кожен з подорожніх тримав в руках рушницю.

Вони йшли зігнувшись, висунувши вперед плечі, з очима, втупленими в землю.

– Якби тільки були у нас два набої з тих, які ми сховали в нашій ямі, – сказав другий чоловік.

Його голос звучав мляво. Він говорив без жодного почуття. Перша людина, накульгуючи, переходлав струмок, що пінився між скель – вода була каламутна, молочно-вапняного кольору – і нічого другому не відповів.

Другий подорожній увійшов до струмка за першим. Вони не скинули взуття, хоча вода була крижана – така холодна, що враз пішли зашпори.

У деяких місцях вода сягала до колін, і обидва вони хиталися і втрачали рівновагу.

Подорожній, який йшов ззаду, послизнувся на камінні. Він мало не впав, але з великим зусиллям випростався, хоч гостро вигукнув від болю. Йому паморочилося у голові, і він випростав праву руку, ніби міг спертися на повітря.

Знайшовши рівновагу, він рушив уперед, але захитався і знову мало не впав. Тоді він зупинився і подивився на свого товариша, який навіть не повернув голови.

Він стояв нерухомо протягом хвилини, ніби щось обмірковуючи. Потім гукнув:

– Послухай, Білле, я вивихнув собі ногу!

Білл спроквола простував, хитаючись, вапняною водою. Він не озирнувся. Чоловік, що стояв в струмку, дивився, як перший віддаляється. Його губи трохи тремтіли, і видно було, як рухалися темно-руді вуса, що їх покривали. Він намагався змочити губи язиком.

– Білле! – гукнув він знову.

Це було благання сильної людини, що опинилася в біді. Але Білл не повернув голову. Чоловік дивився, як супутник його йде хиткою ходою, чудернацьки накульгуючи і гойдаючись взад і вперед. Білл піднімався відлогим схилом низького пагорба і підходив до м'якої лінії неба над схилом. Покинутий дивився на товариша, що йде, доки той не перешкутильгав верхівку і не зник за пагорбом. Тоді він перевів погляд на навколишній ландшафт і повільно охопив поглядом світ. Тільки він – цей світ – залишився йому тепер.

Сонце невиразно позначалося поблизу горизонту, майже приховане за туманом і парою, що піднімаються з долини. Ці туманні хмари здавалися густими і щільними, але були безформні і не мали обрисів.

Подорожній, спираючись на одну ногу, добув годинник.

Чотири години. І оскільки був кінець липня або початок серпня – точно він не знав дати – сонце повинно було знаходитися на північному заході. Він подивився на захід: десь там, за пустельними пагорбами, лежало Велике Ведмеже озеро. Він знав також, що в цьому напрямку Полярне коло проходить через прокляту область безплідних рівнин Канади. Струмок, в якому він стояв, був притокою Мідної річки, яка тече на північ і впадає в затоці Коронації до Північного Льодовитого океану. Він ніколи не бував там, але бачив ці місця на карті Компанії Гудзонової затоки.

Вам может понравиться: