Особливості та тонкощі кримінального процесуального законодавства України на стадії досудового розслідування

© Кирило Кілін, 2018

ISBN 978-5-4490-5826-3

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero

Доброго дня читачу!

Ця публікація (мій особистий та перший творчий труд, хоча в принципі нового нічого не пишу) в першу чергу стане у нагоді, як на мою думку, всім правникам України, інформація зазначена тут стане в нагоді, як слідчим так і адвокатам, як прокурорам так і суддям, стане в нагоді і працівникам оперативних підрозділів, та й студентам за відповідними направленнями, бо кримінальний процес постійно розвивається, стає більш розширеним у застосуванні тієї чи іншої норми, та потребує правильного (законного) її сприйняття. Тому найбільше будемо звертати увагу на тонкощі та деякі особливості кримінального процесу, які хоча і читав кожний (проглядав) з Вас, але пропустив поза своєю увагою, тим самим порушуючи норми чинного Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України).

Дана публікація є простою та зрозумілою. Текст та його зміст не є таким, що потребують повторювання або вивчення, бо в процесі ознайомлення Ви самі все дуже добре зрозумієте.

І так, розпочнемо…

І. ПРОТОКОЛ

На мою думку є системним та не вірним підхід до складання процесуальних документів від самого початку (протокол прийняття заяви про вчинений або такий, що готується злочин) до самого закінчення (обвинувальний акт, постанова про закриття тощо).

А тепер деталі, які пропускають між очей, майже усі, я повторюсь МАЙЖЕ УСІ, значна більшість це 99%, ну що заінтригував трошки, а тепер дивіться, як все просто: у пункті 3 статті 104 КПК України, яка має назву «Протокол», зазначено, що протокол, звертаю Вашу увагу, будь-який протокол складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім’я, по батькові, посада). І ось тут саме головне у більшості протоколів особи, які їх складають, будь-то працівник патрульної поліції, оперативного підрозділу, слідчий, прокурор та інші уповноважені особи, останні систематично (я б сказав, що це носить глобальний характер в межах України звісно) не вказують свої прізвище, ім’я, по батькові та зазначають ім’я та по батькові своїми ініціалами, що є грубим порушенням норм та вимог

КПК України та судом можливе трактування як неналежний, не допустимий доказ з точку зору оцінки доказів (стаття 94 КПК України), тому що такі документи складені з порушеннями вимог КПК України.

Тому будьте уважні, а ми ідемо далі.

ІІ. ПОСТАНОВА, ПОВІДОМЛЕННЯ, ОБВИНУВАЛЬНИЙ АКТ

З цією метою не будемо упускати від нашого зору такий процесуальний документ, як постанова, бо тут така ж сама проблема, як і з протоколами, зараз поясню в чому суть. У статті 110 КПК України, зазначено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора тощо та це рішення приймається у формі постанови та частина 4 цієї ж статті вказує і про обвинувальний акт, який також є процесуальним рішенням.

У частині 5 зазначено, що постанова слідчого, прокурора складається з вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; тепер головне, на що не звертають або дуже рідко звертають увагу, прізвище, ім’я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову.