Все жанры Все авторы
Дуже добра книга казок про ведмедика Ташика - Валентина Басан

Дуже добра книга казок про ведмедика Ташика

Страниц

10

Год

2022

Одного разу маленький ведмедик Ташик отправился на поиски удивительного места - казковой поляны, где растут самые вкусные ягоды. Отправившись в гущу леса, он встретил добродушную белочку по имени Абрикоска, которая угостила его ароматными орешками. Ташик также встретил старого мудрого волка, который помог ему найти дорогу домой. Благодаря этому встречи, ведмедик узнал, почему нельзя есть красивые, но смертельно ядовитые грибы - они опасны как для детей, так и для взрослых.

Вдруг, на берегу реки, Ташик наткнулся на очень странного хлопчика. У него не было волос на голове, ресниц и бровей. Ребенок рассказал ведмедику, почему он такой и с сожалением добавил, что теперь все смеются над ним. Хлопчик заблудился в лесу и не может найти дорогу домой. Ташик успокаивает его и помогает выбраться из леса.

Зима наступила, и лес окутал снегопад. Ведмедик Ташик строит снеговика около своего дома и восхищается снежинками, которые падают ему на лапки. Это был первый раз, когда Ташик услышал о Рождестве. Он решает отправиться в гости к лесным духам, встретиться со своими старыми и новыми друзьями и загадать самое заветное желание!

Добавленная информация: Ведмедик Ташик, выросший в глухом лесу, всегда был любознательным и среди своих исследований находил множество удивительных мест и интересных событий. Он был уверен, что мир полон тайн и чудес, и каждый день приносит что-то новое. Хотя он не мог говорить языком людей, но всегда был готов помочь и поделиться радостью с детьми и взрослыми, которые сталкивались с ним на своем пути.

Читать бесплатно онлайн Дуже добра книга казок про ведмедика Ташика - Валентина Басан

Присвячується моїй подрузі НаТАШІ Ларіній.


Передмова.


Надія, Віра і Любов – це три зірочки, які ведуть людину, починаючи з самого першого його дня народження. Вони світять і сяють, висвітлюючи життєвий шлях. На жаль, цей шлях іноді буває складним і тернистим для великих і для маленьких.

Чому?

Я мільйон разів задавала це питання собі і іншим, але ніхто не знає на нього відповідь. В основному, всі розводять руками і відповідають: без поняття.

Я написала ці казки для всіх діток на землі. Єдине, чого я хочу, щоб хворі дітки одужували, а здорові не хворіли. А ще щоб ці казки несли доброту, любов і надію всім, хто їх потребує. Ці казки розповідають про страх, про важливу роль сім'ї і друзів в житті кожного без винятку, про силу волі і духу, про те, що ніколи не треба здаватися, а вірити лише в найкраще.


Дорога НаТАША!

Без тебе не було б ці трьох чудових казок, на створення яких ти мене надихнула. Ти-справжній герой, прямо як в цих казках. Я бажаю тобі здоров'я і сил на довгі роки. У тебе попереду ще багато доброго, цікавого і важливого. Я бажаю, щоб твої проекти були успішними, а нові ідеї ніколи не закінчувалися.


З повагою і любов'ю,

Автор.




Казка 1.


Як ведмедик Ташик у лісі загубився.


Ведмедик Ташик крокував по лісі, наступаючи лапками на густий килим з голок, шишок і маленьких ягідних кущиків. Ліс був великий і темний, а ведмедик зовсім маленький. Він піднімав вгору носик і принюхувався до повітря, щоб визначити, де ж живе його сім'я. Він заходив в густу і темну гущавину все далі і далі від рідного, світлого і сонячного узлісся, де був будиночок його великої і дружної сім'ї.

Ведмедик Ташик прислухався і притиснув вуха до голови. Страшні і чорні крони дерев скрипіли, як гіганти з великими ялиновими лапами. Крихітний ведмедик підбіг до пеньочку і сховався за ним. У лісі починалася справжня гроза і ведмедик затремтів від холоду і страху. Вітер розгойдував височенні дерева з боку в бік зі страшними звуками. Ташику здавалося, що на його пеньочок впаде одна зі старих і товстих сосен, яка сипіла і скрипіла, як прабабуся Ташика. Він закривав очі лапками і схлипував, витираючи сльози на маленьких оченятах.

– Мам! Мам! – Ташик відчайдушно кликав маму, бо завжди знав, коли страшно мама захистить його від будь-якої небезпеки.

Одного разу ведмедик звалився з берега прямо в вируючу річку, яка несла його потоком прямо на камені. Ташик відчайдушно бив лапами воду, але не міг виплисти на берег, до нього було занадто далеко. Ще трохи і Ташик би розбився об скелясті кручі, але хтось схопив його за шкіру і потягнув до безпечного пологого берега. Це була найсильніша і найсміливіша в світі мама. Ташик обійняв маму за шию, а вона суворо покарала Ташика, залишивши ввечері без меду і малини. Але ведмежа не сердився, він знав, що мама любить його і дуже злякалася, що він потоне.

А ще мама читала йому на ніч казки про горщик каші і про ягідну галявину. Це були улюблені казки ведмедика. Він уявляв, як знайде горщик каші і буде їсти її лапками, а каша в горщику не буде закінчуватися. А ще він мріяв знайти галявину, де буде багато червоних, солодких і соковитих ягід. Він буде збирати їх лапками прямо собі в рот.

Блиснула блискавка і в чорному лісі стало світло, як вдень. Ведмедик побачив біля пеньочка за яким ховався, велике дупло і побіг до нього. Гуркіт грому з тріском розірвав небо і землю. Ташик стрімголов вкотився в дупло, перед тим, як почалася страшна злива. Великі краплі стукали по стовбурах дерев, змиваючи листя і слабкі голочки.

Вам может понравиться: