Все жанры Все авторы
Англійська мова. Теорія і практика. Інфінітив - Ричард Грант

Англійська мова. Теорія і практика. Інфінітив

Страниц

20

Год

2022

Теорію і практику англійської мови можна освоїти за допомогою навчального посібника під назвою "Інфінітив - The Infinitive". Цей посібник є двадцять третім у серії по англійській мові "Теорія і практика". Він містить в собі багато теоретичного матеріалу, який допоможе вам зрозуміти основні аспекти англійської мови.

Окрім теорії, посібник також пропонує більше 600 вправ для самоконтролю. Виконуючи ці вправи, ви зможете практикувати свої знання і навики англійської мови. Це буде не тільки корисно для вашого мовного розвитку, але й допоможе вам розширити свій словниковий запас.

Після освоєння матеріалу з цієї серії посібників, ви зможете пишатися більш ніж 6 000 англійськими словами і виразами в вашому словниковому запасі. Це буде корисно, коли ви будете готуватися до таких міжнародних іспитів, як TOEFL (Test of English as a Foreign Language) і IELTS (International English Language Testing System).

Таким чином, завдяки посібнику "Інфінітив - The Infinitive" вам буде значно легше скласти ці міжнародні іспити і досягти успіху в покращенні вашого рівня англійської мови.

Читать бесплатно онлайн Англійська мова. Теорія і практика. Інфінітив - Ричард Грант

Неособисті форми дієслова – Non-Finite Verb Forms

Форми дієслова, які вживаються в ролі присудка речення, називаються особистими (предикативними) формами дієслова (Finite Forms of the Verb).

Форми дієслова, які не вживаються в ролі присудка речення, але можуть входити до його складу, називаються неособистими (непредикативні) формами дієслова (Non – Finite Forms of the Verb).

До неособистих форм дієслова відносяться інфінітив (the Infinitive), герундій (the Gerund) i причастя (the Participle).

Неособисті форми дієслова не мають граматичних ознак особи, числа і способу, не виражають часу дії (теперішнього, минулого або майбутнього), а лише вказують на співвіднесеність у часі, тобто чи є виражена ними дія одночасною з дією присудка, або передує йому.

Інфінітив – The Infinitive

Інфінітив – являє собою неособисту форму дієслова, яка позначає тільки дію, не вказуючи ні особи, ні числа. Інфінітив відповідає на запитання: що робити? що зробити?

to read – читати

to speak – говорити

Заперечнi форми інфінітива утворюються шляхом додавання частинки not до інфінітива.

I decided to invite them. – I decided not to invite them. – Я вирішив їх запросити. – Я вирішив їх не запрошувати.

Форми інфінітива

Інфінітив має чотири форми в дійсному (активному) станi і дві в страждальномy (пасивному). Форми страждального стану мають лише простий і досконалий інфінітив перехідних дієслів, тобто дієслів, що вживаються з доповненням.


– Простий інфінітив в активному станi – Indefinite – вживається, коли дія, яку він висловлює, відбувається одночасно з дією, вираженою дієсловом-присудком в особистій формі.

Pauline likes to write letters. – Поліна любить писати листи.

I am glad to see you.(одночасна дія) – Я радий бачити вас.

Щоб показати, що дія відноситься до майбутнього, простий інфінітив вживається після модальних дієслів may, must, should, ought to i після дієслів to expect – очікувати, to intend – мати намір, to hope – сподіватися, to want – хотіти і ін.

You may come tomorrow. – Ти можеш прийти завтра.

He must do it immediately. – Він повинен зробити це негайно.

You should put on a warm hat. – Тобі варто надіти теплу шапку.

I expect to see you next week. – Я очікую побачити вас наступного тижня.

I intend to go to the seaside this summer. – Я маю намір поїхати до моря цього літа.

I hope to find him at home. – Я сподіваюся застати його вдома.


– Інфінітив у продовженій формі в активному станi – Continuous Infinitive – (to) be + Verb (-ing) – підкреслює тривалість дії, одночасної з дієсловом-присудком і використовується, щоб показати, що дії або події будуть відбуватися в момент промови.

There is a nice smell in the kitchen. Ann seems to be cooking something delicious. – В кухні добре пахне. Здається, Аня готує щось смачне.

I happened to be waiting for the bus when the accident happened. – Так сталося, що я чекав автобус, коли сталася аварія.

You must be joking. – Ти, напевно, жартуєш.

What is Pauline doing? She must be writing a letter. – Що робить Поліна? Вона, мабуть, пише листа.


– Досконалий інфінітив – Perfect Infinitive – в активному стані: (to) have + Verb (-ed) or Verb (III):

1. Вживається для позначення дії, що передує дії, вираженої дієсловом-присудком:

I am sorry not to have told you about it earlier. 

Вам может понравиться: