Все жанры Все авторы
Признані думки. Вірші - Олга Цанева

Признані думки. Вірші

Страниц

5

Год

—

Книга, написанная Олгой Цаневой и изданная в 2020 году, представляет собой продукт работы в интеллектуальной издательской системе Ridero. В ней рассматриваются различные аспекты создания и публикации книг, включая процесс написания, редактирования, оформления и распространения. Автор дает полезные советы и рекомендации для всех, кто интересуется миром книг и хочет стать частью издательской индустрии. Эта книга полезна как начинающим авторам, так и опытным писателям, которые хотят улучшить свои навыки и успешно продвинуть свои произведения. ISBN книги: 978-5-4498-9436-6.

Читать бесплатно онлайн Признані думки. Вірші - Олга Цанева

© Олга Цанева, 2020


ISBN 978-5-4498-9436-6

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero






Я МАТІНКА ТРЬОХ ДІТОК

Як то Божії Ангелочки,

Мої два славні, любі синочки.

Є в мене й донечка,

Моє яскраве сонечко.

В неї біле личко,

І пухкенькі щічки.

Мої дітки,

Мої крила,

Моє щастя,

Мое диво!!!!

Ві найбільша нагорода,

Що мені в житті,

Подаровано від Бога!!!!!

Найдорожче,

Для мене в світі —

То мої прекрасні діти.

Я кохатиму їх вічно!!!!!!

Це для матінки є звично.

22.03.2020 року








ГАРНІ ЗВИЧКИ

Як навчитись не брехати,

Коли в тебе не має навіть хати?

Тай зараз не має й грошей…

Є лише сором,

Який не дає тобі спокою…

Ось тоді й забажаеться —

Всього,

Та ще й багато чого…

Ось коли треба,

Думку,

Думки міняти,

Гарні звички мати.

Добре працювати,

Мало їсти,

Мало спати,

Та мало «язичком»,» теліпати».

Прислухатись до порад народу,

Що тобі приготував свободу…

Та кожне слово,

То тобі порада.

ЗРОЗУМІЙ,

Вдячність прийде,

Зачекай,

Бог послав тебе ж у «Рай»

Ти лише гарні звички май.

29.03.2020 року.






ЦІКАВО?

А чи цікаво знати,

Коли вам з ранку потрібно вставати?

Коли та кому, знання свої дарувати?

Навіть коли кохання своє з чоловіком споділяти?

І скільки і де гумору вживати?

А ВСЕ,

За нас міркують інші…

А не ми.

Ви ж здивовані, чи ні?

Чи замислювались вже ви,

Що своєї думки і не маємо ми…

Чи ж ти РОБОКІБОР, що тебе конвеєр приніс?

Чи то якийсь живий механізм,

Який на цій землі тепер завис?

Вам может понравиться: