Гроза авторитетов - Валерий Горшков

Гроза авторитетов

Жанр: Боевики

Страниц

185

Год

2006

Мести - це небезпечна та складна справа. На цих словах не затребається колишнього майора СОБРу Сергія Сєверова. Однак майор Сєверов залишився в минулому, там, де злочинцями були вбиті його дружина та дочка. Тепер він - Ворон, людина поза законом, страшний супротивник петербурзьких авторитетів та найкривавіших злочинців. Від Ворона не втечеш, він приходить як сама смерть - невідворотно та безжально. І все ж Альтаєць, відомий своїм прізвиськом Степа Бронський, вирішив кинути Ворону виклик: вчиняти жорстокі вбивства, на тілах беззахисних жертв - незмінний візитівка з зображенням ворона. Ось тепер "чесний Робін Гуд" запам'ятається як щур, бо таке він нікому не пробачить. Він обов'язково помиляться. Ось тоді Альтаєць підготує йому дуже неприємний сюрприз... Зараз Ворон протистоїть своїм вірним партнерам, на яких він може оперувати без жодних підозріти, шляхом безпосереднього замовлення та виконання страшних злочинів, що спричинюють хвилювання на весільному запалі. Чи справді Сергій зможе розв'язати цю загадку та покарати Алтаєця за його численні злочини? Чи піддасться Ворон змові Степи та його злочинної команди? Всі запитання стають відкритими, коли кров, месть та перегони стають єдиною опорою в цій напруженій боротьбі на смерть і життя. Ворон пробліскує як тьмяна пташка в ночі, завдяки своєму досвіду і бажанню помститися, не вимагайучи ніякого прощення. Чорний ворон злітає в небо, готовий зіткнутися із своїми ворогами, адже немає більшої потвори, ніж біль, якого зазнали його близькі. Ворон - вопліте відчай та злість, яку може викликати тільки єдина мета - месть. Невідомо, чи піддасться Алтаєць та його супутники Ворону, але вони точно згинуть у полі годинника, тому що Ворон вступає в гру та ніколи не відступить. Ті, кому він завдав непоправної шкоди, все одно почують крик його местьовників і заплатять за свої злочини. Месть стає родзинкою вічних розгризань та боїв, і Ворон має свої плани того, як справитися зі своїми ворогами. У ці ігри включений тільки один правило - немає правил. Ворон має бути швидким, як вітер, використовуючи свою сталеву мушку та увесь свій натхнення водночас. Месть може спустошити серце та душу, але Ворон пропонує вічне супротивлення, супротивляючись своїм страхам та опонентам. Greeting from Ukraine! I am a creative writer who loves to bring unique stories to life. Let me take you on an exciting journey through the depths of revenge and despair, as we follow the path of the feared and relentless "Voron". Formerly known as Major Sergey Severov, this man has embraced a new identity - that of a black-hearted avenger. Blending into the shadows of the crime-ridden streets, Voron emerges as a symbol of justice, delivering retribution to those who deserve it the most. However, his treacherous journey takes an unexpected turn when a mysterious figure named Altaets challenges him to a deadly game of wits. Will the notorious Voron succumb to his opponent's cunning traps, or will he rise above the chaos and prove once again why he is the ultimate predator? Inspired by the rich history and vibrant culture of St. Petersburg, this gripping tale explores the dark side of humanity and the relentless pursuit of vengeance. Get ready to be captivated by the intricate web of deceit, action-packed sequences, and jaw-dropping twists that will keep you on the edge of your seat until the very last page. Buckle up, my friends. Voron is coming, and no one can escape his wrath.

Читать бесплатно онлайн Гроза авторитетов - Валерий Горшков

События, описанные в романе, являются авторским вымыслом. Все возможные совпадения с реальными фактами и лицами – случайны.

Бывший командир СОБРа Сергей Северов, в результате мести преступников потерявший жену и дочь, уходит в подполье и под псевдонимом Ворон самостоятельно ведет беспощадную войну с питерской братвой.

Уничтожив нескольких видных криминальных авторитетов, он решает ликвидировать последнего из них, совершающего свои кровавые акции от его, Ворона, имени.

Мститель-одиночка не оставляет без внимания и действия афериста Иванько – этот жулик, создав финансовую пирамиду, сумел ограбить свыше сотни тысяч человек.

Положение Ворона осложняется тем, что на него начинается настоящая охота со стороны компетентных органов…

Пролог

Они никак не могли решить: что же делать с этой девкой?

Бригада уже получила за заложницу в качестве аванса сто тысяч баксов от ее отца, крупнейшего питерского финансиста, предоставив деляге видеопленку, из которой следовало, что его ненаглядная жива-здорова.

Однако вторые сто кусков этот денежный мешок соглашался отдать только при освобождении девицы из рук в руки.

Бригадир, тяжелый детина родом из Сибири, с руками, напоминающими лесные коряги, пребывал в нелегком раздумье.

А подумать действительно было над чем.

Он сколотил группу, основной костяк которой составляли всего три человека, два года назад. Безопасным и прибыльным рэкетом заниматься стало уже поздно – питерский рынок был давно поделен и надежно охранялся братвой.

Подались в киднепперы. И дела пошли успешно. Гарантией и основой их удачного бизнеса, как считали все трое братков, являлось обязательное – после получения выкупа, понятно, – уничтожение заложников.

Но теперь Бригадир определился: нынешнее дело – последнее.

И не потому, конечно, что в газетах стоял по их поводу несусветный хай, а некий Ворон, или, как его еще называли в прессе, «убийца убийц», обещал лично уничтожить «зажившихся на этой земле уродов». (Это он так про них.) Не знал Бригадир и того, что питерские менты получили на их группу прямую наводку и вот-вот выйдут на тайную хазу, просто сибиряк чисто крестьянским, земляным нутром ощущал: пора уходить.

Но вот что делать с девкой?

Бригаде уже приходилось осуществлять такие операции – одновременный обмен заложников на баксы. При этом всегда группа уходила с долларами, оставляя клиентам трупы. Но опять-таки именно в нынешнем деле Бригадир буквально чуял какой-то подвох.

Вошел Фитиль, долговязый, с большим блатным форсом малый. Как же – три ходки на зону!

– Ну, надыбал, начальник? Что будем делать с «задержанной»?

– Закапывать, – просто сказал тот.

Бывалый зэк, похоже, не ожидал такого ответа, хотя «закапывать» девицу рано или поздно все равно пришлось бы. Да и сам Фитиль делал это не один раз и даже как бы в охотку. Впрочем, тут было скорее другое. За три дня пребывания заложницы на хазе блатарь определенно прикипел к ней.

Вообще эта дочка финансиста оказалась стервой в своем роде удивительной. Ее не только не напугало похищение – она восприняла его восторженно, как давно ожидаемую, но все время откладываемую веселую загородную пирушку.

Бригадир, мужик кержацких корней и потому не терпевший блуда, запрещал браткам прикасаться к заложницам. Ребята воспринимали приказ с недоумением и затаенным раздражением, но слишком велик был авторитет сибиряка.